Комунальний заклад "Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10 Маріупольської міської ради Донецької області"

 





Сторінка психолога

Методичний посібник Протидія булінгу в закладі освіти системний підхід

      Алгоритм  дій  при  виявленні  булінгу

Лекція для  батьків  Булінг. Міфи  та  реальність

Наказ  про  попередження  суїцидальної  поведінки  дітей  та  підлітків  в  2019-2020 навчальному  році

Визначення  булінгу

Ознаки  булінгу

Чим  конфлікт  відрізняється  від  булінгу

Взаeмодiя при фактах булiнгу


    

Адміністративна відповідальність батьків.


    Виховання дітей і піклування про них — основний обов'язок громадян України (ст. 52 Конституції). У зв'язку з цим батьки наділяються батьківськими правами та обов'язками, зміст яких розкривається у законодавстві. Невиконання батьками і особами, які їх замінюють, своїх обов'язків, може полягати у тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей, створення необхідних умов для своєчасного отримання ними загальної середньої та професійної освіти.

   Адміністративним і кримінальним законодавством передбачена відповідальність за дії чи бездіяльність, що: порушують обов'язки з виховання, навчання, утримання дітей та підлітків; призводять до жорстокого поводження з ними; спрямовані на втягнення неповнолітніх у протиправну чи злочинну поведінку; порушують їх майнові, трудові та інші права; загрожують їх нормальному статевому розвитку тощо.

   Дитина на вулиці… Підліток на лаві підсудних… На жаль, це стало прикметою нашого часу. Труднощі та протиріччя, які торкнулися всіх сфер діяльності нашої держави і всіх верств населення, в першу чергу, позначились на найменш захищеній категорії – дітях. Крім традиційних причин – асоціальної поведінки батьків, алкоголізму, наркоманії, додалися причини, пов’язані із складними соціально-економічними перетвореннями – це : інформація, безробіття, економічна нестабільність, низький життєвий рівень, що спричинило зростання злочинності взагалі та зокрема серед неповнолітніх.

   Підлітковий період – час переходу особи від дитинства до дорослого віку, і тому він містить в собі суперечливі тенденції. Характерною особливістю підліткового віку є перехід від оцінок його дорослими до реальної самооцінки, орієнтації на оцінку його однолітками. Підліток не хоче, щоб до нього ставились, як до дитини, а дали можливість приймати самостійні рішення, які не завжди є вірними і ведуть до порушення закону. Часто вони не уявляють, яка відповідальність за це передбачена.

   Статтею 22 Кримінального кодексу передбачений вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність .

 Встановлення визначеного мінімального віку кримінальної відповідальності пов’язано з фізіологічним процесом поступового формування здатності особи з моменту досягнення визначеного віку усвідомлювати свої дії і керувати ними, і розуміти небезпеку дій, що вчинюють. В зв’язку з цим законом диференційований вік кримінальної відповідальності. За загальним правилом кримінальній відповідальності підлягає особа, якій до здійснення злочину виповнилося 16 років.

  Вік, з якого настає кримінальна відповідальність, повинний обчислюватися з моменту здійснення злочину. При залученні неповнолітнього до кримінальної відповідальності його вік встановлюється відповідно до документів про народження ( число, місяць, рік народження), а при відсутності таких – на підставі висновку медичної експертизи. Особа вважається такою, що досягла визначеного віку, не в день народження, а починаючи з наступної доби.

    Статтею 98 Кримінального кодексу України перелдбачені основні та додаткові види покарань, які застосовуються до неповнолітніх:

1.  До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань.

1)      штраф;

2)      громадські роботи;

3)      виправні роботи;

4)      арешти;

5)      позбавлення волі на певний час;

2. До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення прав обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

   Пропоную ознайомитись із викладеним змістом окремих статей Кримінального кодексу України, які стосуються відповідальності неповнолітніх.

Стаття 115

   Вбивство– це умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі. Це найтяжчий злочин проти особи. І покарання за нього передбачено відповідне: від 7 до 15 років позбавлення волі. А у виняткових випадках і довічне позбавлення волі.

Карається і співучасть у вбивстві, причому, смертельну рану може нанести один з групи. Хай ти лише тримав жертву за руки – ти співучасник вбивства!

Стаття 152

   Згвалтування – статеві зносини з використанням фізичного насилля, погрози або з використанням безпомічного стану потерпілої. Вважається таким, що сталося з моменту початку акту. Чи завершив його злочинець чи ні – значення не має. Відповідальність за скоєння злочину – з 14 років! Покарання – позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, а в особливо серйозних випадках – до 15. Відповідальність несуть і особи, винні в співучасті в згвалтуванні – в тому числі й дівчата, якщо загрожували потерпілій, били її чи тримали.

Стаття 185

   Крадіжка  це таємне викрадання чужого майна. Відповідальність за злочин настає з 14 років. Покарання за крадіжку – штраф, виправні роботи до 2-х років та позбавлення волі на строк до 3-х років. Якщо крадіжка здійснена за попередньою змовою групою осіб чи повторно, то термін покарання зростає до 5 років, а якщо злочин вчинено з проникненням до житла чи з завданням значної шкоди – то до 6 .

Стаття 186

   Грабіж – це відкрите викрадання індивідуального майна громадян. Покарання за грабіж – штраф, виправні роботи до 2-х років чи позбавлення волі на строк до 4 років! А при обтяжуючих обставинах – від 4 до 10 років! Обтяжуючі обставини – це насилля, що не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, значні збитки і здійснення злочину за попередньою змовою або повторне. Відповідальність за грабіж – теж з 14 років!

Стаття 190    

   Шахрайство- це коли хтось прагне заволодіти грішми або майном громадян за допомогою обману чи зловживання довірою.Наприклад: взяти річ у борг з метою не повертати її, вручення “ляльки” з паперу замість грошей, продаж виробів з кольорового металу під виглядом золота тощо.

   Покарання передбачено штраф, виправні роботи до 2-х років позбавлення волі на строк до 3-х років. При обтяжуючих обставинах – позбавлення волі на строк 3-12 років з конфіскацією майна.

Стаття 259

  Свідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян - це коли хтось прагнучи влаштувати вихідний день у школі або пожартувати, повідомив письмово або усно про замінування, підпалювання школи тощо. Покарання передбачено – штраф, арешт до 6 місяців або позбавлення волі на строк до 5 років. За вчинення повторного злочину – позбавлення волі від 2 до 7 років.

  Стаття 97 КК передбачає  звільнення від кримінальної відповідальності з застосуванням примусових заходів виховного характеру.

1. Неповнолітнього, який вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 150 цього Кодексу.

2.  Примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що передбачає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

3. У разі ухилення неповнолітнього ,що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.

    Хочеться висловити надію, що ці статті ніколи не будуть застосовані до вас та ваших дітей. Але запам’ятайте, що в якій би ситуації ви не опинилися, подумайте перш ніж діяти, адже незнання Закону не звільняє від відповідальності.

 


 

Десять заповідей батькам

1. Не навчайте тому, у чому ви самі не обізнані. Щоб правильно ви­ховувати, треба знати вікові та інди­відуальні особливості дитини.

2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе.

3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді ди­тина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

4. Не ставтеся до дитини зневаж­ливо. Дитина повинна бути впевнена в своїх силах, тоді з неї виросте відпові­дальна особистість.

5. Будьте терплячими. Ваша не­терплячість — ознака слабкості, показ вашої невпевненості в собі.

6. Будьте послідовними у своїх ви­могах, але пам'ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для вико­нання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідов­ністю.

7. Вчіть дитину самостійно прий­мати рішення і відповідати за них.

8. Замініть форму вимоги «Роби, якщо я наказав!» на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це корисно для тебе і твоїх близь­ких».

9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви невдоволені, а й про те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, однокласни­ками, друзями.


 

Профілактика дитячої бездоглядності

    Нажаль погіршення епідеміологічного стану в каїне загострило такі соціальні явища, як  безпритульність  і  бездоглядність  дітей.

    Діти, що самі покинули сім'ю, в якій не створено нормальних  умов  для  життя та повноцінного  розвитку, займаються бродяжництвом, жебракуванням, крадіжками, систематично вживають алкогольні напої, токсичні і наркотичні речовини та часто стають  жертвами сексуальних злочинів, залучаються дорослими до протиправної діяльності. Життя і здоров'я таких дітей постійно перебуває під загрозою, а  збільшення їх чисельності  також становить певну загрозу для суспільства.

     До основних причин, що зумовлюють дитячу безпритульність і бездоглядність, слід віднести такі:

Ø  неспроможність батьків утримувати дітей, що зумовлює збільшення звернень до притулків;

Ø  жорстокі форми виховання дітей в сім'ях;

Ø  психологічна криза стосунків батьків та дітей;

Ø  неспроможність або небажання сім'ї виконувати виховні функції;

Ø  перебування дітей під опікою матеріально неспроможних родичів (бабусь, дідусів);

Ø  експлуатація батьками праці дітей, що призводить до послаблення будь-якої мотивації до продовження навчання;

Ø  нездатність державної інтернатної системи забезпечити соціалізацію вихованців з урахуванням їх потреб та  умов  розвитку суспільства;

Ø  низька результативність роботи органів опіки та піклування, недосконала система виявлення неблагополучних сімей.

  

 


ГО "Ла Страда-Україна"

МВС запустило чат-бот #ДійПротиНасильства щодо протидії домашньому насильству в умовах карантину.

Чат-бот функціонує в Теlegram. З його допомогою можна зв’язатися зі службами поліції, зателефонувати на спецлінію 102 та знайти інформацію про гарячі лінії, на яких можна проконсультуватися у випадку домашнього насильства.

З чат-боту також можна зателефонувати на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації за безкоштовним номером 116 123.

Як скористатися чат-ботом?
1️⃣ Зайдіть у Теlegram
2️⃣ У пошуку введіть #ДійПротиНасильстваабо @police_helpbot
3️⃣ Натисніть на чат-бот
4️⃣ Оберіть що вам потрібно й отримайте інформацію.

МВС України
Національна поліція України


Шановні учні!

Ось кілька порад, щоб залишитись в гарному стані,

 мати чудовий настрій та бажання навчатися:

1.Турбуйтесь про своє фізичне та психічне здоров’я.

2. Не перевантажуйтесь, але і не дозволяйте собі забагато лінощів та витрачання часу на непотрібні справи.

3. Навчайтесь ПРАВИЛЬНО розподіляйте час для навчання та відпочинку, допомоги батькам та спілкування з вчителями!

4. Бажано не надсилати виконані завдання вчителям після 21.00. Це правила етикету!

5. Щоб не накопичювалися заборгованості за не виконані домашні завдання, намагайтеся рухатись згідно з розкладом уроків який у вас був до карантину!!

6. Пам’ятайте, що потрібно приділяти час улюбленим книгам, заняттям, поспілкуватись з друзями!

7. Не дозволяйте соціальним мережам «красти ваш час».

8. Пам’ятайте, що правильно розпланований час (гарний тайм – менеджмент ) -  це запорука успіху!

Якщо хтось відчуває, що йому хочеться поговорити з психологом, запитати поради чи знайти підтримку, я з радістю надам консультацію онлайн чи в переписці!

Любить та бережіть себе, поважайте ваших батьків та викладачів, сумлінно навчайтесь і відпочивайте!

Авторка – Хайлова Марина Валеріївна,

пр.психологиня  Маріупольської ЗОШ№10

 

 


Орієнтовний режим дня учнів

на час карантину

та організації дистанційного навчання:

7.30 – Підйом

7.30 – 7.40 – Ранкова зарядка

7.40 – 7.50 -  Сніданок

7.50 – 8.00 – Підготовка до уроків

8.00 – 13.45 – Активна НАВЧАЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ залучення до всіх уроків, виконання завдань.

13.45 – 14.15 – ОБІД

14.15 – 16.00 – ЧАС для перепочинку та рухової активності, зміна видів діяльності, допомога батькам по дому, перегляд улюбленої телепередачі чи прослуховування музики.

16.00 – 18.00 чи 19.00 - Виконання домашніх завдань.

18.00 чи 19.00 – 20.00 - Спілкування з батьками, обговорення важливих  питань. Допомога у приготуванні вечері та СПІЛЬНА ВЕЧЕРЯ.

20.00 – 21.30 – Особисті справи. Приготування до сну.

21.30 – 22.00 – Вечірні  гігієнічні процедури

22.00  - 22.30  - СОН

 

Авторка – Хайлова Марина Валеріївна

 


Поради для батьків та вчителів.

Як зберегти психічне здоров'я

 в умовах дистанційної роботи чи навчання.

Під час карантину більшість за нас найперше піклується про своє фізичне здоров’я, забуваючи про не менш важливе –  психічне Ми пам’ятаємо, що потрібно мити руки, але забуваємо про ряд інших факторів, дотримання яких допоможе зберегти позитивні думки та емоційну стабільність.

Наповніть свій час у карантині

змістовними, ресурсними і ціннісними активностями.

Вплив умов карантину на наше психічне здоров’я та самопочуття не варто недооцінювати. Життєва ситуація у якій ми опинилася є не звичною для усіх нас, вона мобілізує в нас сили, щоб справлятися з власним стресом та підтримувати значимих для нас людей. Саме тому важливо спробувати не розпорошувати власний час та енергію на питання, які вирішити не можливо, зміни, які не настануть раніше визначеного для них часу, й на конфлікти, яких можна уникнути.

Активності, якими плануєте наповнити свій день можуть бути різні, проте важливо, щоб одні (як то постійне намотування кроків у стрічці соціальних мереж чи новин) не перетягували на себе увесь ваш ресурс.

Створіть зручні умови для себе та оточуючих.

Надмірне навантаження та бажання виконати всі справи одночасно може сильно нашкодити під час карантину. Щоб цього уникнути найкраще скористатися принципом «мінімалізму та лаконічності». Багато речей впродовж карантину можуть абсолютно не знадобитися проте вони можуть займати місце як фізично, так і психологічно у вашій голові. Спробуйте (разом з родиною, якщо є така можливість) відкласти більшість справ на день й прибирати у квартирі, кімнаті, на столі… Усі речі якими ви не користуєтеся хоча б раз впродовж дня відкладіть подалі, інші покладіть в межах оптимальної досяжності. Для декого є корисним навіть наклеїти стікери, щоб позначити де що лежить, особливо якщо це стосується робочих документів. 

Обговоріть, розплануйте та дотримуйтесь графіку навчання чи роботи.

Після того як буде підготовлено пространство навколо, важливо обговорити з родиною або з тим ким проживаєте певні домовленості, правила та обов’язки. Чим чіткіше вдасться домовитися, тим легше буде в подальшому. Будьте терплячими й приймайте те, що людям навколо вас (та й вам самим) не завжди подобатимуться ці зміни. Відчуття втрати певної свободи викликає в нас додатковий стрес, саме тому важливо пояснити з якою метою ви це пропонуєте й можливо наголосити, що це не система покарань чи обмежень, а виправдана у таких обставинах необхідність.

Графік чи то режим, сприятиме тому, що буде менше витрачатися час на зайве планування чи метушню на кшталт «за що ж хапатися у першу чергу». Почуття безпеки та контролю, яке ви відчуєте коли почнете дотримуватися встановлених спільно правил, також сприятиме зближенню, уникненню зайвих конфліктів та у разі чогось може слугувати останнім аргументом у непорозуміннях.

Почніть з простих речей, наприклад розпорядку дня, який включатиме час на прокидання, ранкову гігієну, для фізичної активності чи ранкових ігор, час для спільного приготування сніданку й його смакування, далі час для навчання та роботи (з перервами кожні 30-40 хв на 10-15 хв) й так до обіду. Ви самі організовуєте свій час, проте важливо усвідомити, що в ньому має знайтися місце для усіх, особливо для дітей. 

Плануйте наперед, щоб заощадити сили та енергію.

      На початку складить список завдань, що вам треба зробити. Запишіть це у список, наприклад на телефон, або краще на стікер, який ви повісите на видноті. Такий список не повинен бути великим, цілком достатньо 4-5 досяжних впродовж дня пункти (запропонуйте це ж для кожного члена вашої родини).

     Для дітей пункти мають бути короткими, лаконічними, без підпунктів та обов’язково узгодженими з ними.

Не відкладайте на потім те,

що можете зробити впродовж наступних 15 хвилин.

Видкладання на потім запланованих дій створює додаткову напругу та когнітивне навантаження на наш мозок.  Якщо ж ситуація вимагає від вас відкласти щось, то заплануйте час коли ви повернетесь до цієї справи. Якщо ж вона одна з пунктів вашого переліку активностей на сьогодні, не спішіть її одразу викреслювати й вписувати на наступний день, спробуйте знайти для неї час впродовж цього дня. Також будьте обережні з думками на кшталт «або все, або нічого» чи «я мушу». Вони, як правило, не є помічними, а часом і контрпродуктивні, й можуть підживлювати почуття тривоги, спровокувати гнів чи обурення.

Не приховуйте та обговорюйте свої

думки чи емоції, щодо режиму та завдань.

Багато проблем психічного здоров’я загострюються під час перебування в умовах карантину чи самоізоляції. На разі достатньо багато інформації про зростання тривожних та депресивних розладів, проте інша сторона залишається не помітною за межами родин – сімейні стосунки. Проблеми у родині можуть виникати через страх за здоров’я, через обурення, втому від численних спроб заспокоїти літніх батьків та забезпечити стабільність дітям під час віддаленої роботи, стрес через проживання далеко від сім’ї чи у випадку захворювання потреба у додатковій ізоляції від сім’ї та друзів.

Щоб зменшити напругу й знизити ризик виникнення конфліктів, говоріть з рідними або тим кому довіряєте. Під час кризи нормально відчувати пригнічення, занепокоєння, розгубленість, страх чи гнів. Не намагайтеся приховувати власні емоції від дітей чи членів сім’ї. Водночас недомовки й очікування, що хтось прочитає наші думки, тільки підсилюють недовіру та руйнують почуття безпеки. Говорити про свої емоції не свідчить, що ви слабка чи егоїстична людина, навпоки це зміцнює довіру та покращує взаєморозуміння. Як можна частіше, говорить один одному слова подяки та любові!!

Ми можемо по різному ставиться до умов карантину, але цей період може стати можливістю до особистого зростання,  покращення стосунків з близькими людьми та надання допомоги тім хто її потребує)))

 


Електронний курс «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе». Посилання для он-лайн користування курсом - https://bit.ly/390Sqxf

Колеги і колежанки, мами й тата, учні та учениці! Пропоную Вам дізнатися більше про те, що таке, конфлікт, булінг, кібербулінг, відновні практики, медіація, миробудування та і., що допоможе Вам у подальшій роботі та налагодженні комунікації з усіма учасниками/учасницями освітнього процесу.
Даний електронний курс є дуже легким та доступним для сприйняття дітьми, тож Ви можете підключити до цікавої інформаційної гри своїх дітей і учнів)


Звертаємо увагу на зміни в роботі Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації.

У зв’язку зі скороченням фінансування, з 1 квітня 2020 року гаряча лінія прийматиме дзвінки у будні з 10:00 до 18:00.

Номери залишаються незмінними:
0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних) або 116 123 (безкоштовно з мобільних).

Ми і надалі активно працюємо й дотримуємося основних принципів роботи Національної гарячої лінії: